-
1 belt out
-
2 belt out
-
3 thunder
1. n1) грім2) гуркіт, шум3) pl різкий осуд; погрози; лайка; прокляття4) гроза, буряthunder and lightning — а) грім і блискавка; б) різке осудження; в) дуже яскрава (барвиста) тканина
2. v1) гриміти, фимотіти, гуркотіти2) стукати, грюкати, барабанити3) голосно говорити4) вигукувати5) перен. говорити гнівно, викривати, шуміти, галасувати* * *I n1) грімfaint [loud] thunder — слабкий [сильний]гуркіт грому
crash /clap/ of thunder — удар грому
there s thunder in the air — у повітрі пахне грозою; наближається буря, атмосфера ( в аудиторії); передгрозова; звичн. pl осуд; погрози; лайка, прокльони
the thunders of the church — грім та блискавки, які метала церква
2) розкотистий звук, гуркітthe voice of /like/ thunder — громовий голос
3) = чорт візьми (особ. у сполученні з what, where, why)thunder and lightning — грім е блискавка; різкий осуд; тканина дуже яскравого кольору
II vgo to thunder! забирайся /йди/ до чорта!; to steal smb 's thunder — опублікувати запозичену ідею раніше її автора; домогтися переваги, забігши вперед; перехопити ініціативу
1) гриміти, гуркотати, гримотітиit thunders, heaven thunders — гримить грім
the sea thundered below us — унизу гримотіло /рокотало/ море; говорити гнівно; викривати; шуміти
2) бити, тарабанити; гулко бити ( у щось)3) говорити голосно, гримітиto thunder down the noise — перекричати шум; викрикувати
-
4 loud
1. adj1) гучний; звучнийloud speaker — рад. гучномовець, репродуктор
2) шумний; галасливий, крикливий3) кричущий, яскравий; що впадає в очі (про одяг, фарби тощо)4) сильний (про запах тощо)2. adv1) гучно, голосно2) сильно, дуже (пахнути)* * *I [laud] a1) голосний; звучний2) гучний; галасливий, крикливий3) кричущий, яскравий, який кидається в очі ( про одяг)4) сильний (про запах, присмак)5) вульгарний; розв'язнийII [laud] adv1) голосно -
5 thunder
I n1) грімfaint [loud] thunder — слабкий [сильний]гуркіт грому
crash /clap/ of thunder — удар грому
there s thunder in the air — у повітрі пахне грозою; наближається буря, атмосфера ( в аудиторії); передгрозова; звичн. pl осуд; погрози; лайка, прокльони
the thunders of the church — грім та блискавки, які метала церква
2) розкотистий звук, гуркітthe voice of /like/ thunder — громовий голос
3) = чорт візьми (особ. у сполученні з what, where, why)thunder and lightning — грім е блискавка; різкий осуд; тканина дуже яскравого кольору
II vgo to thunder! забирайся /йди/ до чорта!; to steal smb 's thunder — опублікувати запозичену ідею раніше її автора; домогтися переваги, забігши вперед; перехопити ініціативу
1) гриміти, гуркотати, гримотітиit thunders, heaven thunders — гримить грім
the sea thundered below us — унизу гримотіло /рокотало/ море; говорити гнівно; викривати; шуміти
2) бити, тарабанити; гулко бити ( у щось)3) говорити голосно, гримітиto thunder down the noise — перекричати шум; викрикувати
-
6 bang
1. n1) сильний удар2) вибух; постріл; бах, бац3) pl рад. тріскіт4) розм. стрімкість, навальність, натиск; енергія5) розм. задоволення, насолода; приємне збудження; введення наркотика6) pl чубок7) гашиш2. adv розм.1) саме, просто, прямо2) раптом, несподівано3) дуже, здорово4) гучно, шумноbang to rights — розм. на місці злочину
3. vto bang oneself against smth. — ударитися об щось; наткнутися на щось
3) гуркотіти, гриміти4) розм. бити, лупцювати, дубасити5) розм. перевершувати6) розм. вводити собі наркотики; бути наркоманом7) підстригати волосся чубчиком* * *I n1) сильний удар2) раптовий шум, вибух, постріл; pl радіо тріск; бах!, бац!3) стрімкість; напір; енергія4) пoлiгp. знак оклику5) aмep.; cл. задоволення, насолода; приємне збудження; упорскування наркотику; статеві зносиниII adv1) саме, прямо, точно2) раптом, раптово3) емоц.- посил. здорово, дуже4) голосно, галасливо5)bang off — cл. негайно, відразу
III nbang to rights — cл. на місці злочину
1) ударити, стукнути; ударитися, стукнутися (тж. bang oneself)2) ляскати, хлопати; закрити, зачинити ( часто bang to)3) гуркотіти, грюкати4) бити, лупцювати, дубасити5) cл. побивати, перевершувати6) cл. впорскувати собі наркотики (особл. героїн); бути наркоманом7) трахнутиIV n; pl V v2) коротко підстригати хвіст коня або собаці -
7 uproarious
adj1) шумний, бурхливий, гучний, галасливий, гомінкий2) що викликає гучний сміх; дуже смішний* * *a1) шумний, бурхливий, буйний2) що викликає гучний сміх, дуже смішний -
8 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
9 bang
I n1) сильний удар2) раптовий шум, вибух, постріл; pl радіо тріск; бах!, бац!3) стрімкість; напір; енергія4) пoлiгp. знак оклику5) aмep.; cл. задоволення, насолода; приємне збудження; упорскування наркотику; статеві зносиниII adv1) саме, прямо, точно2) раптом, раптово3) емоц.- посил. здорово, дуже4) голосно, галасливо5)bang off — cл. негайно, відразу
III nbang to rights — cл. на місці злочину
1) ударити, стукнути; ударитися, стукнутися (тж. bang oneself)2) ляскати, хлопати; закрити, зачинити ( часто bang to)3) гуркотіти, грюкати4) бити, лупцювати, дубасити5) cл. побивати, перевершувати6) cл. впорскувати собі наркотики (особл. героїн); бути наркоманом7) трахнутиIV n; pl V v2) коротко підстригати хвіст коня або собаці -
10 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
11 uproarious
a1) шумний, бурхливий, буйний2) що викликає гучний сміх, дуже смішний
См. также в других словарях:
ревіти — і ревти/, ву/, ве/ш; мин. ч. реві/в, реві/ла, ло і рів, ревла/, ло/; недок. 1) Видавати рев, ревіння (про тварин). || Несамовито кричати, лементувати (про людину). || Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т.… … Український тлумачний словник
кричати — чу/, чи/ш, недок. 1) неперех. Видавати крик; волати, галасувати, репетувати. || Голосно плакати, ридати, голосити. || Видавати пронизливі звуки (про тварин, птахів). || перен. Гучно, пронизливо густи, свистіти (про гудок, сирену тощо). 2) перех.… … Український тлумачний словник
кричати — 1) (видавати крик), ячати; репетувати, дертися, дратися, перериватися; горлати, горланити, горлопанити, ґвалтувати (на все горло); лементувати, лементіти, голосити (перев. із плачем); вищати, верещати (пронизливо, різко); зойкати, йойкати (від… … Словник синонімів української мови
заливатися — а/юся, а/єшся, недок., зали/тися і рідше залля/тися, заллю/ся, заллє/шся і рідко залля/юся, залля/єшся, док. 1) тільки 3 ос. Покриватися суцільно або наповнюватися вщерть водою чи якою небудь іншою рідиною; затоплятися. || перен. Сповнюватися… … Український тлумачний словник
торохтіти — I 1) (про транспорт, машину, прилад тощо утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо); торох(к)ати, торохкота[і]ти, то[у]рготіти, тарахкати, тарахкота[і]ти, трахкати, трахкотіти, торкота[і]ти, дрібота[і]ти; теркота[і]ти (про віз, млин… … Словник синонімів української мови
щосили — присл. Докладаючи всіх зусиль, старання; що є сили, з усієї сили. || Дуже швидко, поспішно. || Дуже голосно, гучно. || Дуже уважно, пильно … Український тлумачний словник
прогриміти — млю/, ми/ш; мн. прогримля/ть; док. 1) неперех. Створити гуркіт, шум і т. ін. або видати гучні, різкі звуки. || чим. Створити гучні, різкі звуки, гуркіт, шум і т. ін., діючи чим небудь на щось. || Голосно, гучно прозвучати, пролунати (про звуки).… … Український тлумачний словник
репетувати — у/ю, у/єш, недок., розм. 1) Сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. || Здіймати галас, шум, голосно вигукуючи щось. 2) Дуже голосно говорити, розмовляти. || Говорити з ким небудь підвищеним тоном, роздратовано; кричати,… … Український тлумачний словник
розлягатися — а/юся, а/єшся, недок., розлягти/ся, я/жуся, я/жешся; мин. ч. розлі/гся, лягла/ся, лягло/ся; наказ. сп. розля/жся; док. 1) Лягати вільно, невимушено, розкинувшись; зручно вмощуватися, лежачи на чому небудь. || розм. Вільно, зручно сідати на що… … Український тлумачний словник
сказати — 1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися,… … Словник синонімів української мови
розриватися — I а/юся, а/єшся, недок., розірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися. || Лопаючись, тріскаючись, розпадатися, кришитися на дрібні шматочки. || Ставати рваним, дірявим (про одяг … Український тлумачний словник